«Університет 2030» у Житомирі: від моделі розвитку до гострих питань сьогодення

9–10 вересня Житомир став майданчиком для презентації аналітичного видання «Університет 2030: модель розвитку» та розмови про те, яким може і має бути університет найближчого майбутнього.

Презентації відбулися на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка та Державного університету «Житомирська політехніка», які створили максимально комфортні умови для дводенного візиту та роботи учасників. До заходів також долучилися представники Житомирського військового інституту імені С. П. Корольова, Житомирського медичного інституту та Житомирського економіко-гуманітарного інституту Університету «Україна».

Проєкт університету найближчого майбутнього представили Тарас Фініков, Тетяна Запорожець, Тарас Рак, Теодозія Яцишин, Лариса Шаульська, Ігор Лиман, Сергій Федонюк та Володимир Стефінін. У центрі уваги були стратегічний розвиток університету, академічна політика, взаємодія із суспільством, глобальні тенденції у науці й технологіях, управління та цифровізація, міжнародна співпраця, фінансові моделі та стійкість університету.

Однак презентації не обмежилися представленням запропонованої моделі. Після доповідей розгорнулися гострі запитання й гарячі дискусії — саме про те, як перевести загальні моделі розвитку у площину реального університетського життя.

Якою має бути стратегія університету? Де проходить межа між стратегічним баченням і можливостями сьогодення? Чи може і коли університет сказати «ні» — викладачеві, адміністрації, партнеру чи зовнішнім очікуванням? Яким є статус та образ українського професора в суспільстві? Як поєднати бажану модель розвитку з реаліями, у яких сьогодні працюють українські університети? І, зрештою, як позиціонувати університет так, щоб він був привабливим для роботодавців та інвесторів?

Ці питання стали важливою частиною розмови про університет 2030. Адже модель розвитку набуває сенсу не лише як набір перспективних напрямів, а й як предмет критичного обговорення — з урахуванням реальних обмежень, суперечностей та можливостей української вищої освіти.

Два дні роботи в Житомирі пройшли у дружній, конструктивній і теплій атмосфері. Важливим результатом стали не лише професійні дискусії, а й нові знайомства, обмін досвідом та домовленості про подальшу співпрацю між представниками університетів і командою «Університет 2030».

Житомирська зустріч стала ще одним кроком у розгортанні дискусії про майбутнє українського університету — уже не як абстрактного бачення, а як питання конкретних стратегічних рішень, відповідальності та готовності до змін.