Фундаментальна наука, студентський відсів і ШІ: як минули перші три дні осінньої сесії у Варшаві

(за конспектами Тетяни Запорожець)

Перші три дні осінньої сесії проєкту «Інноваційний університет і лідерство: трансфер компетенцій» на факультеті «Artes Liberales» Варшавського університету видалися максимально насиченими. Учасники з України та польські колеги без зайвого офіціозу занурилися у реалії сучасної природничо-математичної освіти: відверто говорили про «відсів» студентів на перших курсах, шукали баланс між фундаментальними дослідженнями та запитами бізнесу, а також тестували підходи, як навчити критично мислити в епоху штучного інтелекту.

День 1: Наука заради цікавості та психологічна підтримка першокурсників

Сесію відкрив проректор Варшавського університету з наукових досліджень професор Зиґмунт Лалак. Він задав тон усій розмові, наголосивши на цінності фундаментальної науки «заради цікавості» – адже спершу з’являється квантова фізика та розуміння законів природи, а вже потім на їхній основі виникають транзистори, мікроелектроніка й сучасні електричні двигуни. Водночас проректор зауважив, що справжніх класичних університетів у Польщі сьогодні лише чотири.

Деканка факультету «Artes Liberales» професорка Агата Залевська розповіла, як природничі науки інтегрують у гуманітарний простір. Підхід тут максимально гнучкий: студенти мають близько 80 відсотків вибіркових навчальних дисциплін і студенти формують свою освітню траєкторію самостійно, хоч  далеко не всі спроможні усвідомлено обирати.

Про реалії підготовки математиків та інформатиків відверто розповіли професори Агнешка Свєрчевська-Ґвязда та Марцін Енгель. У Варшавському університеті інформатику викладають на базі потужної математики, тож навчання складне: до другого курсу не доходять близько 30 % студентів-інформатиків та до 50 % математиків. Щоб підтримати першокурсників, на факультеті запустили систему менторства – зараз нею охоплені 19 здобувачів, які проходять курси психологічної допомоги. Цікаво, що менторів мотивують не лише додатковими балами, а й зарахуванням цієї діяльності як повноцінних курсів, хоча починалося все зі звичайного студентського волонтерства. Окреме враження на українську групу справила відкрита аналітика факультету: польські колеги за 20 років зібрали детальні звіти про відрахування, досліджуючи, чи не стає їхньою причиною погіршення психологічного стану студентів.

Також професорка Агнешка Свєрчевська-Ґвязда поділилася підходами до оцінювання науковців: внутрішні бали у ВУ не відіграють вирішальної ролі – важливішими є зовнішній вплив та академічна мобільність, яка робить дослідника видимим і цікавим для світової спільноти. 

Наприкінці першого дня професор Анджей Висмолек поділився досвідом проведення предметних олімпіад на прикладі Олімпіади з фізики. Для заочних турів наріжним каменем залишається співпраця олімпіадників з ШІ.

День 2: Стипендії аспірантів у 6000 злотих, 100 грантів на факультет і українські перспективи

Другий день знову розпочався із зустрічі з професором Зиґмунтом Лалаком, який детально розібрав систему фізичної освіти у Варшавському університет, пов’язавши з історичним розвитком Варшавського університету з моменту його заснування. 

Дуже цікавими для  учасників  тренінгу виявилися докторські школи: тут створено єдині фінансові стимули для всіх спеціальностей, а мінімальна стипендія аспіранта становить близько 6000 злотих (що дозволяє зосередитися на науці без потреби шукати підробіток). Офіційно навчання в докторській школі триває 4 роки, проте внутрішній ринок позицій postdoc у Польщі залишається доволі вузьким.

Щоб зацікавити молодь наукою якомога раніше, студентів залучають до дослідницьких проєктів, виїзних семінарів і конференцій за межами університету. Крім сухих лекцій, вони неформально знайомляться з роботою науковців, щоб зрозуміти, чи готові присвятити цьому своє життя. На факультеті фізики діє потужна грантова екосистема: окрім державного фінансування, працює окрема секція обслуговування проєктів (10 співробітників), яка допомагає вченим оформлювати заявки та вести гранти, а сам факультет одночасно реалізує близько 100 грантів.

Заохочення викладачів тут побудоване на якісній, а не формальній оцінці результатів: за високі наукові здобутки вченому можуть зменшити дидактичне навантаження або відзначити нагородами, хоча автоматичних надбавок немає. Водночас спікери визнали, що співпраця з бізнесом поки не надто масова, хоча є успішні кейси – наприклад, проєкти з Samsung чи управлінням доріг. А ще однією обов’язковою вимогою для аспірантів є 60 годин викладацької практики.

Після обіду фокус змістився на український контекст. Координатор проєкту професор Тарас Фініков на  основі історичної реконструкції освітніх реформ проаналізував стан програм STEM в Україні та окреслив п’ять ключових вимог до освіти майбутнього:

  • міждисциплінарність;

  • індивідуальні освітні траєкторії (замість жорстких навчальних планів);

  • реальна практична підготовка;

  • стала інноваційна підтримка;

  • освіта як неперервний процес упродовж життя.

Завершив день виступ професора Ігоря Цепенди (радника Міністра освіти і науки України, голова вченої ради Карпатського національного університету імені Василя Стефаника), який презентував Міжнародний науковий центр «Обсерваторія» на горі Піп Іван як успішну модель українсько-польського транскордонного співробітництва та поділився баченням його подальшого розвитку.

День 3: Як вчити критичному мисленню в епоху ШІ та навіщо гуманітаріям штангенциркуль

Третій день пройшов під знаком міждисциплінарності та новітніх технологій. Зранку Йоанна Єндращик представила роботу Міждисциплінарного центру математичного і комп'ютерного моделювання ВУ (ICM). А Катажина Кульчицька-Мєжеєвська поділилася фундаментальною позицією університету щодо методичних аспектів навчання – справжня  індивідуалізація проходить не через банальний вибір курсів, а через проблемно-орієнтовані  проєкти, тісну співпрацю з ментором, акцент оцінювання з контролюючого на зворотний зв’язок. Втім залишається багато проблем, спільних з українською вищої освітою, зокрема збільшення навантаження на викладачів, їх мотивація і психологічна підтримка, вплив ШІ та правила співпраці з ним.

Справжньою інтелектуальною провокацією стала лекція доктора Януша Цукраса, присвячена курсу Frontiers of Science (60 годин, 8 кредитів, 4 модулі по 3 лекції), створеному за натхненням від Колумбійського університету. Цей курс — філософська спроба подолати так звану «когнітивну капітуляцію» (за Деніелом Канеманом) та дати відповідь на «апологію гуманітаріїв», які часто дистанціюються від точних наук. Заняття проводять у парі природничник та гуманітарій, причому в команді викладачів залучають людей, які вміють яскраво популяризувати науку — навіть через аналіз наукової фантастики.

Студентів тут вчать розкладати складні проблеми на прості складові й формулювати гіпотези. Наприклад, вони вимірюють предмети звичайним штангенциркулем, оцінюють відстані між містами або розбирають технічні терміни, перекладаючи їх з латини. Окрема увага — роботі з інформацією та штучним інтелектом. На заняттях команди змагаються у пошуку помилок у твердженнях, які спеціально генерує ШІ, а потім аналізують псевдонаукові тексти у медіа. Практика продовжується і поза аудиторією у три етапи:

  1. Робота в групах.

  2. Порівняння гучних статей зі ЗМІ з оригінальними науковими публікаціями.

  3. Створення власного науково-популярного продукту — наприклад, книжки для дітей.

Попереду в учасників осінньої сесії — знайомство з хімічними студіями, докторськими школами та інтенсивні дискусії про те, як адаптувати найкращі європейські практики до українських університетів у воєнний та післявоєнний час.

 

Анонси

Оголошено конкурс на участь в осінній сесії проєкту «Інноваційний університет і лідерство – трансфер компетенцій»
Тема «Місце математико-природничих наук у майбутньому університеті». До участі запрошуються науковці, академічні менеджери та науково-педагогічні працівники, зокрема декани, завідувачі кафедр, директори інститутів, працівники інститутів Академії наук, особи, відповідальні за підготовку аспірантів, а також викладачі й науковці, які працюють у сфері математичних та природничих наук. Осіння сесія проєкту відбудеться у Варшаві з 16 по 28 листопада 2026 року.

Детальні умови участі – на сайті проєкту:
https://tinyurl.com/27rp5v9p
(подання заявок до 27.09.2026)



Освіта для стійкості та відновлення: запрошуємо до участі в міжнародному форумі-практикумі
25–26 червня 2026 року відбудеться Міжнародний освітній форум-практикум «Освіта як платформа стійкості та відновлення України», співорганізатором якого є ВГО «Інноваційний університет». Захід об'єднає представників університетів, органів влади, міжнародних організацій, громадського сектору та бізнесу для обговорення ролі освіти у відновленні України, розвитку академічного партнерства, європейської інтеграції та підтримки університетів. Форум проходитиме в Ужгороді та онлайн, що дає можливість долучитися до професійної дискусії широкому колу учасників.

Детальніше:
https://www.facebook.com/share/p/1CATtCzddt/



Розпочато реєстрацію на V Літню школу підвищення кваліфікації
ВГО «Інноваційний університет» відкрила реєстрацію на V Літню школу підвищення кваліфікації «Мережевість як принцип та інструмент побудови академічного партнерства», яка відбудеться 25–27 червня 2026 року на базі Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Програма об'єднає представників закладів вищої освіти, наукових установ і громадського сектору для обговорення мережевої взаємодії, академічного партнерства та розвитку міжінституційної співпраці. Реєстрація тривала до 15 червня 2026 року.

Детальні умови участі:
https://www.facebook.com/share/p/19BszUG2sP/
(реєстрація триває до 15.06.2026)






Аналітика

Аналітичний звіт «Розбудова інституційної спроможності переміщених ЗВО: моніторингове дослідження та рекомендації щодо вдосконалення в національному масштабі. Том 2. ЗВО другої хвилі переміщення»























Аналітичний звіт «Розбудова інституційної спроможності переміщених ЗВО: моніторингове дослідження та рекомендації щодо вдосконалення в національному масштабі. Том 1. ЗВО першої хвилі переміщення»























Видано новий збірник «ІННОВАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ І ЛІДЕРСТВО: проєкт і мікропроєкти – VI» за редакцією Тараса Фінікова та Роберта Сухарського





















Переглянути збірник »



Презентуємо нову книгу Тараса Фінікова та Віталія Терещука: «Інституційна акредитація: аналітичний огляд та рекомендації»





















Електронна версія »



Інститут законодавчих ідей у партнерстві із Аналітичним центром «ОсвітАналітика» Університету Грінченка провели дослідження і підготували звіт за результатами аналізу практики акредитаціх освітніх програм «Ефективна та прозора процедура акредитації освітніх програм правників як необхідна умова якості юридичної освіти». Рецензування провели Олена Овчаренко і Тарас Фініков.





















Переглянути полісі-бріф »

Переглянути звіт »



Аналітичний звіт “Розвиток систем внутрішнього забезпечення якості в українських закладах вищої освіти” підготовлений Міжнародним фондом досліджень освітньої політики за підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні.











Звіт сформовано з результатів аналізу стану систем внутрішнього забезпечення якості українських закладів вищої освіти та сформульованих методичних рекомендацій для вдосконалення таких систем. В основу аналізу було покладено результати загальнонаціонального опитування закладів вищої освіти Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти у листопаді 2019 року, а також дослідження «Впровадження локальних систем управління якістю в українських університетах» 2017 року. За підсумками аналізу пропонуються рекомендації, адресовані ЗВО та Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти.

Переглянути звіт »